А.Г.Салманов, А.В.Дехтярь, Е.В.Морозова, Г.И.Карманова, И.И.Несвижская, С.В.Ридный
Департамент организации санитарно-епидемиологического надзора МОЗ Украины
Харьковская медицинская академия последипломного образования

Профилактика внутрибольничных инфекций (ВБИ) — это основная составляющая безопасности лечебно-диагностического процесса и показатель качества оказания медицинской помощи населению.
Существующая система надзора базируется на слежении за основными детерминантами эпидемического процесса, представленными санитарно-гигиеническими и эпидемиологическими блоками.
Санитарно-гигиенический блок предусматривает контроль за всеми факторами, непосредственно влияющими на процесс распространения ВБИ: правильность проектирования новых лечебно-профилактических учреждений (ЛПУ), соблюдение рационального размещения помещений, поточность больных и здоровых, пациентов и персонала, «чистых» и «грязных» технологических потоков, правильность устройства вентиляционной системы, количество лифтов, наличие шлюзов и т.д.

В.М.Лісецька, Одеська обласна санітарно-епідеміологічна станція

Одеська область за своїми соціально-економічними особливостями, прикордонним статусом та надзвичайно інтенсивними міждержавними зв’язками і міграційними процесами закономірно однією з перших в Україні зіткнулась з проблемою поширення ВІЛ-інфекції та СНІДу.
З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції в Одеській області минуло вже більш 20 років, набуто чималий досвід у подоланні епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Однак, незважаючи на усі зусилля по виконанню комплексу заходів з профілактики, лікування, догляду ВІЛ-інфікованих, а також охоплення профілактичними програмами уразливих контингентів – епідемічна ситуація залишається надзвичайно складною та неблагополучною.
Масштаби епідемії ВІЛ/СНІДу в області продовжують зростати. Поширеність ВІЛ-інфекції та СНІДу в області в 2,3 рази перевищує середні показники по Україні.
Епідемією ВІЛ/СНІДу охоплені всі адміністративні території.

Базовые квалиикации для эпидемиологов общественного здравоохранения, работающих в области надзора за инфекционными заболеваниями и реагирования на них на территории Европейского союза

Этот документ является переводом оригинального документа ”Technical document. Core competencies for public health epidemiologists working in the area of communicable disease surveillance and response, in the European Union”, подготовленного и опубликованного Европейским центром профилактики и контроля заболеваний, Стокгольм, 2008 г.
Опубликован на веб-сайте: http://ecdc.europa.eu/en/files/pdf/publications/Core_comp.pdf
Источник: журнал «ЭпиНорт»

ПРЕДПОСЫЛКИ
В статье 9 положения об образовании Европейского Центра профилактики и контроля заболеваний (ECDC) подробно описывается роль Центра в предоставлении обучения: «Центр должен в надлежащем порядке поддерживать и координировать учебные программы для того, чтобы помочь странам-членам Евросоюза (ЕС) и Европейской Комиссии (ЕК) получить достаточное количество обученных специалистов, особенно в области эпиднадзора и полевых расследований, для того, чтобы иметь возможность определить мероприятия по здравоохранению для осуществления контроля за вспышками заболеваний».
Одним из приоритетов, установленных во время первой консультации со странами-членами по стратегии обучения интервенционной эпидемиологии в Европе, проведенной в 2005 году в Стокгольме, была разработка базовых квалификаций для практических эпидемиологов в ЕС.

Основоположну роль в профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій серед медичних працівників грає виконання комплексу протиепідемічних заходів. Якщо в ЛПЗ не дотримується санепідрежим, то створюються додаткові сприятливі умови для внутрішньолікарняного зараження і пацієнтів, і персоналу. Як від пацієнтів з грипом та ГРІ – до пацієнтів і медиків, так і навпаки. Фактично під час епідемії переважна більшість ЛПЗ перетворюється в інфекційні відділення, що вимагає суворого дотримання персоналом санепідрежиму згідно наказів, методичних рекомендацій, інструкцій, правил, зокрема про заходи щодо профілактики та боротьби з грипом та ГРІ.



Пам’ятка
щодо профілактичного захисту медичних працівників в умовах спалаху пандемічного грипу типу А Н1N1 Каліфорнія в Україні

І. Заходи індивідуального захисту медичних працівників:
1. Медичний працівник повинен мати добре підігнаний респіратор, при його відсутності — добре підігнану маску:
— маску необхідно використовувати один раз, після чого її знищують;
— при зволоженні маски треба змінювати її на нову;
— неможна лишати використану маску на шиї;
— при доторканні до використаної маски необхідно помити руки з милом.

Подготовила Марина Стрельникова

Возбудители гриппа относятся к семейству ортомиксовирусов, включающему 3 серотипа: А, В, С. Вирусы грипа содержат РНК, наружную оболочку, в которой размещены 2 антигена – гемагглютинин и нейраминидаза, способные менять свои свойства, особенно у вируса типа А. Изменение гемагглютинина и нейраминидазы обусловливают появление новых подтипов вирусов, которые вызывают более тяжелые и более массовые заболевания.
Согласно международной номенклатуре, обозначение штаммов вируса включает следующие сведения: род, место изоляции, номер изолята, год изоляции, разновидность гемагглютинина (Н) и нейраминидазы (N). Например, А/ Сингапур/1/57 Н2N2 обозначает вирус рода А, выделенный в 1957 году в Сингапуре, имеющий разновидность антигенов Н2N2.
Наиболее вирулентны и контагиозны вирусы гриппа А, которым свойственна высокая антигенная изменчивость поверхностных белков – изменения Н или / и N в виде шифта(скачка) или дрейфа.
Вирусы гриппа А поражают людей и некоторые виды животных: лошадей, птиц и свиней. Пандемии гриппа связывают с вирусом рода А.