О.М.Коляда, С.В.Бруснік, М.С.Михайличенко, А.М.Нестеренко, Л.М.Руденко, І.М.Балута,
Ю.В.Шатіло, Т.І.Коляда, ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМНУ»

УДК 57.083.3:616.2-002.2

Пневмонія належить до поширених захворювань і займає провідне місце у структурі захворюваності на хвороби органів дихання. Незважаючи на постійне довершення методів діагностики та доступність сучасних високоефективних протимікробних препаратів, позалікарняна пневмонія, як і раніше, посідає провідне місце в структурі захворюваності та смертності від інфекційних хвороб в розвинутих країнах [1, 2]. За результатами сучасних досліджень в етіологічній структурі цього захворювання переважають як типові бактерії — Staphylococcus aureus, Haemophilus іnfluenzae, Moraxella catarrhalis, Streptococcus pneumoniae й Pseudomonas aeruginosa, так і атипові збудники – Mycoplasma pneumonia, Legionella pneumophila, Chlamydia pneumoniae, що викликають розвиток атипової пневмонії [3]. Причому найпоширенішими збудниками бактеріальної пневмонії виявлялись Streptococcus pneumoniae та Staphylococus aureus (35-55 % хворих), атипової ж — Mycoplasma pneumoniae (20 %).