Особливості мікробіологічної діагностики хламідіозів, поєднаних з іншими гнійно-запальними захворюваннями бактерійно-вірусного генезу
С.К.Джораєва, ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України», м. Харків
УДК: 616.972 614:616972-085.334-036
Інфекція, спричинена C.trachomatis, за поширеністю та спектром патології посідає одне з провідних місць серед захворювань, що передаються статевим шляхом, та являє собою серйозну проблему охорони здоров’я. Цей процес є спільним для всіх розвинених країн світу. Розповсюдженість хламідіозу у популяції, варіабельність клінічних проявів, здатність до хронічного перебігу з формуванням затяжних форм захворювання, розвитку висхідної та дисемінованої інфекції роблять його вивчення особливо актуальним [1, 2]. Втім, при статевих контактах у 60-70% випадків відбувається змішане (сполучене, асоційоване) інфікування декількома збудниками за рахунок обміну мікрофлорою між партнерами. Проте найбільше значення має сполучене інфікування, в якому беруть участь патогенні мікроорганізми, і наслідки даної асоціації при взаємодії цих мікробів на розвиток, перебіг та наслідки захворювання.
Нижні відділи сечостатевої системи, які стикаються з зовнішнім середовищем, є вхідними воротами для багатьох мікроорганізмів, які різняться за своєю природою та патогенними властивостями. C.trachomatis не відноситься до представників нормальної мікрофлори сечостатевої системи, оскільки не здатна упродовж тривалого часу зберігати свою життєздатність на поверхні слизових оболонок. Хламідії можуть утворювати асоціації зі збудниками гонореї, трихомонозу, кандидозу та ін. При урогенітальних та екстрагенітальних хламідіозах нерідко спостерігають випадки сполученого інфікування хламідіями та агентами вірусної природи, у першу чергу цитомегаловірусом, а також ентеровірусами, аденовірусами, вірусом герпеса простого.
За даними літератури та спостереженнями лікарів-венерологів, гонококово-хламідійна інфекція у чоловіків діагностується у 9-34%, у жінок — в 19-62% випадків, що свідчить про поширеність цієї асоціації [3].
Найбільшу небезпеку становить змішана хламідійно-трихомонадна інфекція, яка рідко діагностується, маскуючись під діагнозом хламідіозу або трихомоніазу. Розповсюдженість цієї інфекції сягає, за даними різних дослідників, до 13-35%. Особливість цієї асоціації полягає у тому, що трихомонади можуть поглинати (фагоцитувати) інші бактерії. У цьому випадку фагоцитовані мікроорганізми можуть зберігатися усередині клітини і бути надійно захищені від впливу антибіотиків. Ця ситуація у значній мірі пояснює особливості патогенезу змішаних трихомонадно-гонококових та трихомонадно-хламідійних інфекцій, коли трихомонади нерідко виступають резервуаром збереження патогенних мікробів [4, 5]. Але, на думку Holmes (1999), трихомонади навряд чи можуть бути «троянським конем», що переносить неушкоджених збудників інших ЗПСШ, оскільки в експериментах іn vitro T. vaginalis здатні знищувати фагоцитовані лактобактерії та інші мікроорганізми [6]. Хламідії, після поглинання їх трихомонадами, не розмножуються в організмі господаря, і, перетерплюючи структурні зміни, швидко втрачають свою життєздатність [7].
Незважаючи на коливання кількісних показників, які залежать від ризику зараження обстежених інфекціями, що передаються статевим шляхом, значимість змішаного інфікування, у тому числі C.trachomatis, не викликає сумніву.
Хламідійна інфекція розвивається, як правило, на тлі мікрофлори сечостатевих органів. У її складі, крім коменсалів, нерідко визначаються мікроорганізми, що здатні проявляти патогенну дію. Умовно-патогенні мікроорганізми являють собою фактори, що обтяжують перебіг хламідійної інфекції. Нерідко саме вони, а не хламідії, стають причиною запальних захворювань сечостатевого тракту. Ці запальні процеси переважно пов’язані зі стафілококами, грамнегативними бактеріями та неспороутворюючими анаеробами, які колонізують ці органи. Найбільш часто у таких хворих вилучали стафілококи, серед яких більшість ідентифікували як коагулазонегативні (S.epidermidis, S.saprophyticus). Серед грамнегативних мікроорганізмів сімейства Enterobacteriaceae, виділених від пацієнтів, питома вага приходиться на E.aerogenes, Proteus (vulgaris та mirabilis).
ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ ПОЛУЧАЮТ ТОЛЬКО ПОДПИСЧИКИ ЖУРНАЛА "ИНФЕКЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ"
Справки по телефонам: (044) 360-43-05, (048) 786-00-17