Т.Г.Глушкевич
Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України, м.Київ

Успіх в профілактиці і лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій в значній мірі залежить від якості організації лабораторних досліджень у системі мікробіологічного моніторингу, своєчасної корекції санітарно-профілактичних заходів і призначення антибактеріальних препаратів на підставі об’єктивних результатів лабораторних досліджень.
В Глобальній стратегії ВООЗ по стримуванню стійкості до протимікробних препаратів (ВООЗ, 2001) сформульовані основні завдання для лабораторних підрозділів закладів охорони здоров’я, зокрема:
— послуги мікробіологічної лабораторії мають бути доступними для лікувального складу;
— організація роботи мікробіологічної лабораторії має гарантувати достовірність та якість діагностики та ідентифікації основних патогенів, визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів і своєчасну видачу результатів досліджень для призначення/корегування антибактеріальної терапії;
— мікробіологічна лабораторія повинна працювати в тісному зв’язку з персоналом лікарні, мати і постійно поповнювати базу даних, поширювати значущі дані спостереження про домінуючі патогени і механізми стійкості до протимікробних препаратів.
Роль мікробіологічної лабораторії, і в першу чергу лікувально-профілактичного закладу, в інфекційному контролі є ключовою. На перших етапах тільки мікробіологічна лабораторія здатна провести аналіз придатності окремих антибіотиків, і тільки за результатами лабораторних досліджень можна провести аналіз етіології лікарняних та позалікарняних інфекцій. Безумовно, проблема виникнення нових механізмів резистентності в умовах широкого застосування антибіотиків пред’являє серйозні вимоги до якості лабораторної діагностики.
Це підтверджується рекомендаціями Глобальної стратегії ВООЗ по стримуванню стійкості до антимікробних препаратів, згідно якої «ефективний епідеміологічний нагляд за антимікробною резистентністю неможливий без наявності розгалуженої і добре оснащеної мережі мікробіологічних лабораторій».
В системі закладів охорони здоров’я країни функціонує понад 1,5 тис. підрозділів мікробіологічного профілю, з них 742 бактеріологічні лабораторії закладів державної санепідслужби, 181 бактеріологічна лабораторія і біля 600 відділів, відділень клініко-діагностичних лабораторій лікувально-профілактичних закладів, що проводять мікробіологічні дослідження. Незважаючи на вражаючу кількість лабораторних підрозділів мікробіологічного профілю, залишається проблемою доступність клінічних мікробіологічних досліджень для значної кількості лікувально-профілактичних закладів, особливо районної ланки, де такі лабораторії відсутні. Система виконання діагностичних досліджень на договірних засадах, в умовах відсутності фінансування, призводить до того, що значна частина хворих взагалі залишається не обстеженою, або обстеженими неякісне, що негативно впливає на якість медичної допомоги.
Гострою є проблема кадрового забезпечення. Укомплектованість клініко-діагностичних лабораторій лікарями-лаборантами складає 91%, з коливаннями від 78,1% в Кіровоградській до 98,3% в Херсонській областях. Укомплектованість кадрами підрозділів мікробіологічного профілю клініко-діагностичних лабораторій значно нижче, до того ж в цілому ряді лабораторій лікарські посади комплектуються зовнішніми сумісниками, а в деяких, за відсутності фахівців з вищою спеціальною освітою, мікробіологічні дослідження проводяться фахівцями із середньою освітою.

...
ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ ПОЛУЧАЮТ ТОЛЬКО ПОДПИСЧИКИ ЖУРНАЛА "ИНФЕКЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ"
Справки по телефонам: (044) 360-43-05, (048) 786-00-17