Під такою назвою 25-26 травня 2010 року в м.Києві проходила Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю. Конференцію було організовано Міністерством охорони здоров’я України, Департаментом організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Центральною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України, Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб ім Л.В.Громашевського НАМН України, за підтримки генерального спонсора ТОВ «ДіаВерітас», офіційного представника компанії bioMerieux в Україні.
У роботі конференції взяли участь понад 200 лікарів з усіх областей України, провідні вчені та фахівці в галузі епідеміології, мікробіології, дезінфектології, клінічних дисциплін, завідувачі бактеріологічними лабораторіями обласних СЕС, обласних лікарень, завідувачі епідеміологічними відділами обласних СЕС, госпітальні епідеміологи, головні позаштатні спеціалісти управлінь охорони здоров’я з бактеріології, епідеміології.
В конференції взяли участь також представники медичної науки та практики Франції, Російської Федерації та Республіки Біларусь.

Ролан Леклерк
Лікарня університету Каен, м.Каен, Франція

Залежно від країни, розповсюдженість внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) різниться від 5 до 15%. Найчастіше нозокоміальні інфекції є інфекціями хірургічних ран, сечового тракту та нижніх дихальних шляхів. Вони виникають переважно у відділеннях інтенсивної терапії та у палатах хірургічних і ортопедичних відділень, у пацієнтів із підвищеною чутливістю, яка може бути наслідком похилого віку, сумісних захворювань, хіміотерапії тощо. ВЛІ є однією з основних причин смерті пацієнтів: крім того, економічний тягар, пов’язаний з їх лікуванням, є суттєвим. Інфікування може спричинятися мікроорганізмами, набутими від іншої особи, що перебуває в лікарні (перехресна інфекція), або ж власною флорою пацієнта (ендогенна інфекція). Також причиною виникнення інфекції можуть бути речі, нещодавно контаміновані з іншого джерела (з оточуючого середовища). Роль патогенів зовнішнього походження або мікроорганізмів, відсутніх у нормальній флорі пацієнта (наприклад, збудників дифтерії та туберкульозу) залежить від дотримання базових вимог гігієни. Крім того, багато мікроорганізмів, що є причиною виникнення внутрішньолікарняних інфекцій, характеризуються резистентністю до дії кількох антибактеріальних препаратів (АБП).

Домінік Демар
bioMerieux, Марсі л’Етуаль, Франція

Детальні знання мікроорганізмів критично важливі для організації протидії їм і контролю їх розповсюдження. Зокрема, важко переоцінити роль мікробіологів на кожному етапі боротьби із внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ).
На підставі більш ніж 40-річного власного досвіду в мікробіології компанія bioMеrieux (Франція) працює у тісному співробітництві із професіоналами сфери охорони здоров’я для розробки і впровадження найбільш суттєвих рішень для контролю ВЛІ.

Л.С.Некрасова, В.М.Свита, М.А.Ємець
Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України, м.Київ

Основною метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є забезпечення максимального рівня безпеки пацієнтів, захисту їх життя та здоров’я під час отримання медичної допомоги. За оцінками експертів, здоров’ю кожного десятого пацієнта заподіюється шкода під час його перебування у лікарні. Ризик захворювання внутрішньолікарняною інфекцією в країнах, що розвиваються, у 20 разів перевищує аналогічний показник у країнах економічно розвинутих.
Обговорюючи існуючі загрози для здоров’я пацієнта під час отримання медичної допомоги, в першу чергу необхідно звернути увагу на безпечність ін’єкцій. Кожен день у всіх куточках нашої планети застосовується ефективний і швидкий спосіб надання медичної допомоги - ін’єкції, які сприймаються як оптимальна форма лікування, символ самого найкращого, що може запропонувати медицина і які одночасно можуть стати серйозною загрозою здоров’ю. Коли ін’єкції проводяться у стінах медичного закладу, пацієнт розраховує скоріше на їх допомогу, ніж шкоду.

А.Г.Салманов, А.В.Дехтярь, Е.В.Морозова, Г.И.Карманова, И.И.Несвижская, С.В.Ридный
Департамент организации санитарно-епидемиологического надзора МОЗ Украины
Харьковская медицинская академия последипломного образования

Профилактика внутрибольничных инфекций (ВБИ) — это основная составляющая безопасности лечебно-диагностического процесса и показатель качества оказания медицинской помощи населению.
Существующая система надзора базируется на слежении за основными детерминантами эпидемического процесса, представленными санитарно-гигиеническими и эпидемиологическими блоками.
Санитарно-гигиенический блок предусматривает контроль за всеми факторами, непосредственно влияющими на процесс распространения ВБИ: правильность проектирования новых лечебно-профилактических учреждений (ЛПУ), соблюдение рационального размещения помещений, поточность больных и здоровых, пациентов и персонала, «чистых» и «грязных» технологических потоков, правильность устройства вентиляционной системы, количество лифтов, наличие шлюзов и т.д.

О.І.Поліщук (1), О.В.Покас (1), О.С.Макушенко (1), В.В.Яновська (2)
(1) - ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України»,
(2) - Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗІ України, м.Київ

Моніторинг антибіотикостійкості мікроорганізмів проводиться в світі вже понад 70 років - відтоді як почали широко застосовуватись антимікробні препарати. Незважаючи на значні зусилля та певні успіхи у боротьбі із формуванням та поширенням стійких до антибіотиків форм мікроорганізмів, у першу чергу умовно патогенних, слід констатувати, що на сьогодні антибіотикорезистентність набула глобальних світових масштабів і стає викликом медицині XXI сторіччя. Основою лікувальних та організаційних заходів, спрямованих на попередження поширення антибіотикорезистентних умовно патогенних бактерій (УПБ) та профілактику етіологічно пов’язаних із ними захворювань є аналіз даних з чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (АБ). В Україні подібні дані здебільше отримуються на підставі вибіркових наукових досліджень. Зокрема, нами протягом більш ніж 10 останніх років проведені дослідження з вивчення етіологічної структури опортуністичних гнійно-запальних інфекцій (ГСІ) різної локалізації у позалікарняних хворих та пацієнтів стаціонарів, у яких у відповідності до дефініцій, розвинулись внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ).

Т.Г.Глушкевич
Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України, м.Київ

Успіх в профілактиці і лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій в значній мірі залежить від якості організації лабораторних досліджень у системі мікробіологічного моніторингу, своєчасної корекції санітарно-профілактичних заходів і призначення антибактеріальних препаратів на підставі об’єктивних результатів лабораторних досліджень.
В Глобальній стратегії ВООЗ по стримуванню стійкості до протимікробних препаратів (ВООЗ, 2001) сформульовані основні завдання для лабораторних підрозділів закладів охорони здоров’я, зокрема:
— послуги мікробіологічної лабораторії мають бути доступними для лікувального складу;
— організація роботи мікробіологічної лабораторії має гарантувати достовірність та якість діагностики та ідентифікації основних патогенів, визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів і своєчасну видачу результатів досліджень для призначення/корегування антибактеріальної терапії;
— мікробіологічна лабораторія повинна працювати в тісному зв’язку з персоналом лікарні, мати і постійно поповнювати базу даних, поширювати значущі дані спостереження про домінуючі патогени і механізми стійкості до протимікробних препаратів.

Н.Н. Левшина (1), Н.Д. Коломиец (2), О.В.Тонко (2), Ф.А. Германович (1)
(1) - ГУ Минский городской центр гигиены и эпидемиологии,
(2) - ГУО образования Белорусская медицинская академия последипломного образования,
г.Минск, Республика Беларусь.

В практическом здравоохранении существует необходимость быстрой идентификации возбудителя и назначения адекватного лечения. На протяжении многих лет специалистам не удавалось достичь быстрого получения необходимых результатов: высокая доля ручного труда, отсутствие автоматических систем, узкий спектр и недостаточная чувствительность и специфичность бактериологических диагностикумов. Сегодня благодаря новейшему высокотехнологичному оборудованию и реактивам появилась возможность получения в быстрые сроки качественных и максимально информативных данных. В связи с высокой производительностью автоматизированных аналитических систем появилась возможность создания мощных лабораторий, прежде всего в крупных городах, где радиус доставки биоматериала не превышает 2-3 часов.

І.П.Ткачик
Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ

Нозокоміальні інфекції (лат. nosoсоmium — лікарня, греч. поsоkоmео — лікарня, доглядати за хворим), незважаючи на високоефективні медичні технології і сучасні антимікробні препарати, залишаються серйозною клінічною проблемою, пов’язаною із збільшенням частоти запальних процесів, важким перебігом основної патології і високою вірогідністю несприятливих результатів лікування пацієнтів.
Визначено об’єктивні чинники, які сприяють поширенню нозокоміальних інфекцій:
• зниження загальної імунорезистентності організма людини в результаті несприятливого екологічного впливу оточуючого середовища;
• широке використання інвазивних лікувально-діагностичних маніпуляцій;
• збільшення контингенту хворих у важкому стані, які потребують реанімації та інтенсивного лікування за наявності значних і довготривалих пошкоджень захисних бар’єрів при травмі, операції, застосуванні штучної вентиляції легень, судинної катетеризації;
• необгрунтоване і безконтрольне використання антибіотиків, довготривала антибіотикопрофілактика, недотримання оптимального режиму антибіотикотерапії зумовлюють селекцію резистентних мікроорганізмів.

Е.И.Гудкова, Г.А.Скороход, А.А.Адарченко, И.Н.Слабко, Л.И.Симоненко, И.А.Гаврилова
Белорусский государственный медицинский университет г. Минск, Республика Беларусь

Современная эпидемиологическая ситуация достаточно сложна и имеет ряд особенностей, основными из которых являются: высокий уровень заболеваемости внутрибольничными инфекциями, возникновение новых и возвращение в новом качестве старых инфекций, формирование полирезистентных штаммов условно- и облигатнопатогенных микроорганизмов. Последнее обстоятельство связано с широким применением в клинической практике химиопрепаратов, антисептиков, дезинфектантов, оказывающих мощное селективное давление на популяции микрорганизмов, вегетирующих в организме стационарных больных и медицинского персонала, а также контаминирующих объекты больничной среды.