Л.Р.Зайченко, в.о. завідувача відділом радіаційної гігієни, Одеська обласна санітарно-епідеміологічна станція

У відповідності до Плану основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України на 2009 рік з метою вдосконалення санітарно-епідеміологічного нагляду з радіаційної гігієни у м. Одесі з 30.09 по 03.10.2009 р. на базі Одеської обласної санепідстанції проведено науково-практичний семінар з питань організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі радіаційної безпеки.
До участі в семінарі були запрошені фахівці з радіаційної гігієни усіх державних і відомчих санепідзакладів, науковці, які працюють в галузі радіаційної безпеки та підготовки кадрів з радіології, представники державного комітету ядерного регулювання та охорони навколишнього природного середовища України, а також виробники і дилери дозиметричної, радіометричної та спектрометричної апаратури в Україні та послуг радіаційного захисту.
До програми семінару включені питання обговорення стану виконання «Комплексної програми забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за радіаційною безпекою населення України, здійснення радіологічного моніторингу довкілля Державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України та науково-дослідними інститутами АМН України на 2006-2010 роки» та надання пропозицій до формування аналогічної «Комплексної програми... на 2011-2015 роки».
З аналізом радіаційної ситуації в Україні виступила А.А.Мишковська, головний спеціаліст сектору протирадіаційного захисту та медичних проблем наслідків аварії на ЧАЕС МОЗ України.
За її інформацією, Україна посідає 8-е місце у світі та 5-е у Європі за кількістю працюючих об’єктів атомної енергетики, урановидобувних та уранопереробних підприємств, а також підприємств, що використовують та зберігають джерела іонізуючого випромінювання, місць накопичення радіоактивних відходів.
Широке розповсюдження джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) в усіх сферах народного господарства, науки та медицини, зростаючі масштаби використання різноманітних ДІВ в усіх галузях промисловості і сільського господарства зумовили різке збільшення потенційної можливості контакту з іонізуючим випромінюванням.
На території України у 2008 році працювало понад 9,5 тисяч підприємств, установ та організацій, що у своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання. Сьогодні в країні налічується близько 106 тис. приладів, у яких застосовуються радіоактивні речовини. У 7775 лікувально-профілактичних закладах знаходиться в експлуатації понад 12 тис. одиниць рентгенодіагностичного обладнання, променева терапія проводиться на 116-гамма-терапевтичних та 144 рентгенотерапевтичних апаратах. Щорічно проводиться понад 18,5 млн. рентгенодіагностичних досліджень у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України. Опромінення населення тільки при рентгенорадіологічних дослідженнях визначається як 40-50% додаткового до фонового опромінення.
Санепіднагляд за захороненням радіоактивних відходів показав, що технічне оснащення міжобласних спецкомбінатів (що споруджувалися в 1965-1970 рр. з експлуатаційним терміном 30 років) державного об‘єднання «Радон» та станцій дезактивації не відповідає сучасним вимогам радіаційної безпеки.
Гострою залишається проблема використання чи зберігання закритих ДІВ з вичерпаними термінами використання.
Розгалуженість мережі радіологічних підрозділів дозволяє сьогодні повністю охопити територію України державним санітарним наглядом та контролем її радіаційної ситуації. Усього проблемою в системі державної санітарно-епідеміологічної служби опікується понад 1000 фахівців (лікарі, інженери-фізики, лікарі-лаборанти, помічники лікарів, дозиметристи).
«Комплексна програма здійснення державного санітарного нагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України із залученням НДІ АМН України на 2006-2010 роки» є одним з основних керівних документів Державної санітарно-епідеміологічної служби, яким визначено напрямки діяльності з питань державного санітарного нагляду та контролю за забезпеченням радіаційної безпеки населення України.
Щорічно установами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України проводиться близько 200 тисяч гамма- та бета-спектрометричних досліджень продуктів харчування на вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90. Аналіз отриманих результатів свідчить, що продовжує фіксуватись перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у молоці, м’ясі, овочах, дикорослих грибах та ягодах місцевого виробництва в областях, що найбільш постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (Волинської, Житомирської, Рівненської, Київської та Чернігівської).
Щороку проводиться близько 5 тисяч досліджень води господарсько-питного водопостачання та близько 2 тисяч досліджень поверхневих вод на вміст радіонуклідів. Аналіз результатів моніторингу свідчить, що перевищень контрольних рівнів за останні роки не виявлено.

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ ПОЛУЧАЮТ ТОЛЬКО ПОДПИСЧИКИ ЖУРНАЛА "ИНФЕКЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ"
Справки по телефонам: (044) 360-43-05, (048) 786-00-17