Н.М.Поліщук, І.Ю.Кучма, Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна станція, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Ієрсиніоз і псевдотуберкульоз — широко розповсюджені інфекції, що реєструються на чотирьох континентах, більш, ніж у 30 країнах світу.
В Україні офіційна реєстрація ієрсиніозів введена з 1986 року. З того часу виникнення захворювань на кишковий ієрсиніоз та псевдотуберкульоз відзначається практично на всіх адміністративних територіях країни, що може безперечно оцінюватися як широко розповсюджена патологія. Ієрсиніози не тільки наносять значні соціальні та економічні збитки, вони становлять важливу проблему для медицини, охорони здоров’я людей і ветеринарії [1, 5].
За результатами моніторингу захворюваності населення (1998-2008рр.) встановлено, що на території Запорізької області випадки кишкового ієрсиніозу реєструвалися щорічно [2]. Слід зазначити, що починаючи з 2004 р. захворюваність на ієрсиніоз по області перевищує показники по країні в цілому (мал.1).




Аналіз даних показав, що захворюваність проявляється у вигляді спорадичних випадків, з визначеним підвищенням з березня по червень та у жовтні. В віковій структурі дитяча захворюваність щорічно перевищує дорослу (мал.2).
Малюнок 1. Показники захворюваності по Україні та
Запорізькій області за період 1998-2008 рр.
(на 100 тис. населення)
Проведення постійного динамічного стеження за циркуляцією ієрсиній серед людей, гризунів та в зовнішньому середовищі надає можливість своєчасного виявлення основних джерел і факторів розповсюдження збудників ієрсиніозів та розробки ефективних профілактичних і протиепідемічних заходів [3, 4, 5].
В результаті цілеспрямованих бактеріологічних досліджень біологічного матеріалу від хворих та змивів з об’єктів довкілля в період 2007-2009 років на території Запорізької області ізольовано 21 штам ієрсиній: 20 культур Y.enterocolitica та 1 культуру Y.kristensenii.
Штами Y.enterocolitica вилучені: 4 культури (2 — з випорожнень, 2 — з апендиксу) — від хворих; 5 культур — від гризунів; 10 — зі змивів з овочів; 1 — зі змивів з інвентарю овочесховищ. Штам Y.kristensenii ізольовано від гризуна.
Ідентифікація культур проводилась за комплексом ознак: культурально-морфологічних, біохімічних, антигенних, а також визначенням властивостей, притаманних вірулентним ієрсиніям. За культурально-морфологічними та біохімічними ознаками всі вилучені ізоляти повністю відповідали роду Yersinia сімейства Enterobacteriaceae.
Після інкубації посівів впродовж 24 годин на ієрсиніозно- псевдотуберкульозному живильному середовищі (ІПС) з’являлись дрібні колонії (0,5-1мм), які через добу ставали синьо-зеленими, округлої форми, з рівними краями і матовою поверхнею, до 2-3мм в діаметрі. На середовищі Ендо ієрсинії мали вигляд блідо-рожевих, округлих, випуклих колоній, які легко знімались бактеріологічною петлею з поверхні агару. Слід підкреслити, що культури Y.enterocolitica, ізольовані з об’єктів довкілля, на середовищі Ендо утворювали більш крупні (діаметром 2-3мм) колонії, ніж ізоляти від хворих людей (діаметр колоній 1мм). На МПА штами Y.enterocolitica на другу добу давали ріст у вигляді дрібних блакитних з щільним центром колоній. При тривалому зберіганні на ІПС (до 5 діб) Y.enterocolitica приймали вигляд колоній неправильної форми з нерівними краями, мали щільну консистенцію, переміщувалися по поверхні агару при зніманні їх петлею.
В МПБ через 18-24 години ієрсинії призводили до рівномірного помутніння, а через 2-3 доби Y.enterocolitica утворювали в пробірках крихкий осад на тлі деякого (неповного) просвітлення середовища.

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ ПОЛУЧАЮТ ТОЛЬКО ПОДПИСЧИКИ ЖУРНАЛА "ИНФЕКЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ"
Справки по телефонам: (044) 360-43-05, (048) 786-00-17