Під такою назвою 25-26 травня 2010 року в м.Києві проходила Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю. Конференцію було організовано Міністерством охорони здоров’я України, Департаментом організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Центральною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України, Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб ім Л.В.Громашевського НАМН України, за підтримки генерального спонсора ТОВ «ДіаВерітас», офіційного представника компанії bioMerieux в Україні.
У роботі конференції взяли участь понад 200 лікарів з усіх областей України, провідні вчені та фахівці в галузі епідеміології, мікробіології, дезінфектології, клінічних дисциплін, завідувачі бактеріологічними лабораторіями обласних СЕС, обласних лікарень, завідувачі епідеміологічними відділами обласних СЕС, госпітальні епідеміологи, головні позаштатні спеціалісти управлінь охорони здоров’я з бактеріології, епідеміології.
В конференції взяли участь також представники медичної науки та практики Франції, Російської Федерації та Республіки Біларусь.
Привітання учасникам конференції першого заступника міністра охорони здоров’я України, головного державного санітарного лікаря Геннадія Рожкова.

Шановні колеги!
Внутрішньолікарняні інфекції залишаються однією з найгостріших проблем в охороні здоров’я у всьому світі. Частота їх виникнення, летальність від них і вартість терапії, незважаючи на протиепідемічні заходи, продовжують зростати.
Ця проблема — своєрідна платня за погіршення екології, за нераціональне, бездумне застосування антибіотиків, що приводить до появи та розповсюдження резистентних збудників, за широке застосування імунодепресантів, штучне пригнічення імунітету у трасплантології, за зростання кількості інвазивних діагностичних, лікувальних та інших процедур, пов’язаних з порушенням цілісності шкіри та слизових оболонок, — ці та інші фактори посилюють загрозу виникнення та розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій як серед пацієнтів, так і серед персоналу медичних закладів.
Значною мірою ця проблема пов’язана також з незадовільним станом матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, недостатнім забезпеченням їх медичним обладнанням, інструментарієм, нерозвинутою мережею діагностичних мікробіологічних лабораторій, використанням малоефективних дезінфікуючих засобів, порушенням рекомендованих режимів їх застосування, недбалим і безвідповідальним відношенням окремих медичних працівників і навіть керівників закладів до питань протиепідемічного режиму.
Завдання, пов’язані з контролем за внутрішньолікарняними інфекціями, є настільки складними, що їх неможливо вирішити виключно адміністративними заходами. Необхідні цільові наукові розробки, розширення знань медичного персоналу у цій галузі. Саме цим питанням і присвячена конференція з питань внутрішньолікарняних інфекцій і методів визначення механізмів резистентності до антибактеріальних препаратів.
Висловлюю щиру подяку нашим гостям, фахівцям із Республіки Біларусь, Російської Федерації та Франції за бажання поділитися власним досвідом у вирішенні цієї надскладнішої проблеми з українськими колегами, а також представникам компаній «ДіаВерітас» та bioMerieux за допомогу в організації конференції.
Від щирого серця вітаю всіх учасників конференції. Бажаю плідної роботи!

На конференції було заслухано та обговорено доповіді, присвячені сучасному стану епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ), визначенню механізмів резистентності їх збудників до антимікробних препаратів, стану та перспективам рішення найбільш актуальних проблем.
За даними державної статистичної звітності у лікувально-профілактичних закладах нашої країни щороку в середньому реєструється 3-4 тисячі випадків ВЛІ. З них 95% складають гнійно-запальні інфекції, у тому числі 60-65% — післяопераційні ускладнення, 30-35% — гнійно-септичні інфекції новонароджених та породіль, 5%- інші нозології. За даними наукової літератури, реальна кількість ВЛІ в Україні складає біля 250-300 тис. випадків на рік. Суттєві відмінності частоти виникнення ВЛІ між даними літератури та офіційної статистики свідчать про відсутність чітко налагодженої системи реєстрації цих інфекцій у закладах охорони здоров’я України. Це ускладнює оцінку реальної епідемічної ситуації в лікувально-профілактичних закладах та розробку адекватних заходів боротьби з ВЛІ.

...
ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ ПОЛУЧАЮТ ТОЛЬКО ПОДПИСЧИКИ ЖУРНАЛА "ИНФЕКЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ"
Справки по телефонам: (044) 360-43-05, (048) 786-00-17