Низка семінарів згідно з планом організаційно-методичних заходів установ санепідслужби Одеської області пройшла з 14 по 21 квітня.
З 14 по 15 квітня на базі Дитячого центру «Молода гвардія» в Одесі відбувся семінар для лікарів-епідеміологів. Семінар мав навчальний характер, на ньому розглянуто близько тридцяти робочих тем, важливих у повсякденні епідеміологічного напрямку служби. Під час його роботи лікарі-епідеміологи, помічники лікарів-епідеміологів отримали інформацію з актуальних організаційних питань, ознайомились із новими нормативними документами.
Відкрила День епідеміолога заступник головного санітарного лікаря Одеської області Н.Д.Вегержинська. Завепідвідділом Л.В.Красницька, лікарі-епідеміологи Г.О.Шевченко, Л.П.Потієнко, О.Б.Садкова, Л.І.Гетьман, О.В.Волков, В.Д.Рингач, О.В.Постнов, С.О.Дементьєв та ін. виступили з тематичними доповідями.
У роботі семінару взяла участь д.м.н. Т.В.Чабан (каф. інфекційних захворювань ОДМУ, тема доповіді «Хронічні гепатити»).
Проаналізовано стан інфекційної захворюваності за минулий рік, зокрема зроблено аналіз епідемії грипу А(Н1N1), обговорено організаційні заходи щодо епіднагляду в осінньо-зимовий сезон поточного року та посилення нагляду за гострими кишковими інфекціями у весняно-літній період. Велику увагу учасники семінару приділили проблемам імунопрофілактики, організації нагляду за лікувальними закладами, питанням лабораторних досліджень.
Семінар «День епідеміолога» традиційний, він став добрим стимулом у підвищенні теоретичних знань, особливо — професійної орієнтованості помічників лікарів-епідеміологів, яким доводиться працювати самостійно в тих установах, де тимчасово відсутні лікарі.


16 квітня проведено семінар для лікарів-бактеріологів. З доповідями, присвяченими аналізу медичної, а також санітарної бактеріології, виступили Л.В.Скоропуд, І.П.Колесніченко; аналізу мікробіологічного фону та якості роботи бактеріологічної служби області — Л.В.Красницька, Г.О.Шевченко, Л.П.Потієнко; аналізу моніторингових досліджень в хірургічних та акушерських стаціонарах — О.М.Кравченко; аналізу бактеріології з особливо небезпечних інфекцій — Г.А.Купрієнко.
21 квітня на базі обласної санепідстанції відбувся день дезінфекціоніста.


5 травня в будинку Одеської обласної ради профспілок відбулась розширена апаратна нарада, яка розглянула епідситуацію з поліомієліту у світі та заходи щодо недопущення завозу та розповсюдження «дикого поліовірусу» на території області.
В нараді взяли участь практикуючі фахівці сфери педіатрії з міст та районів області.
Проблема поліомієліту, який спалахнув у Таджикистані, сьогодні хвилює всіх.
Перед аудиторією, яку представляли педіатри, дитячі неврологи, інфекціоністи, виступили доцент Сергій Кашинцев (кафедра дитячих інфекцій ОДМУ), Тетяна Бочарова (дитячий імунолог м.Одеси, начмед), Людмила Красницька (завепідвідділом облСЕС), Олександр Волков (заввідділом ОНІ облСЕС), Галина Шевченко (епідеміолог облСЕС), доцент Лариса Капліна (кафедра педіатрії ОДМУ), лікар-вірусолог Нінель Ісакова (облСЕС).
У передмові до теми заступник начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф Ганна Луньова підкреслила, що населення України, як , зрештою, й інших країн СНД, втратило колективний імунітет, і те, що в Таджикистані зареєстровано спалах поліомієліту, насторожує нашу медичну громадськість, вимагає вжити оперативні превентивні заходи, щоб запобігти цьому вкрай небезпечному інфекційному захворюванню. Послаблення настороженості стосовно поліомієліту неприпустимо в той час, коли існує реальна загроза занесення інфекції дикого поліовірусу з з Таджикистану та Узбекистану, в яких зараз виявлено захворювання, а також з ендемічних країн (Індія, Пакистан, Афганістан, Нігерія).
В своїй лекції професор Кашинцев виклав історію віруса поліомієліта, починаючи з 18 ст., розвиток його наукового дослідження, епідеміологію, патогенез, клініку і класифікацію захворювання.
Тетяна Бочарова окреслила напрями в організації інтенсивного епіднагляду за гострими в’ялими паралічами, які стоять перед фахівцями, деталізувала конкретні вимоги до професійних задач медиків. «Жодна фахова атестація не проходить без питання про ГВП, — підкреслила доповідач. — Тому медики знають, як потрібно збирати матеріал для дослідження, як його зберігати і в які терміни, а також те, що при симптомах, подібних з ГВП, до повного завершення діагностичного дослідження не можна проводити знак рівності з поліомієлітом».
Про епідситуацію у світі, в Україні та в Одеській області зокрема проінформувала завепідвідділом обласної СЕС Людмила Красницька. В Європі останній випадок дикого поліовірусу був зареєстрований в Болгарії в 2001 році, в нашій же області останні випадки захворювання на поліомієліт, викликаного диким поліовірусом, — ще в 1958 році, а в 2002 році ВООЗ надала Українї статус території, вільної від поліомієліту. Між тим сьогодні насамперед необхідно звернути особливу увагу на підвищення культурного рівня особистої гігієни населення, на роз’яснювальну роботу педіатрів з батьками дітей і на своєчасну діагностику захворювання.
Адже що означає ліквідація поліомієліта для суспільства? Це створення умов для несприйняття організмом дикого поліовірусу. А між тим процент вакцинованих дітей падає з року в рік, і таким чином зростає кількість таких, яким загрожує інфікування. Треба донести свою стурбованість до батьків, і в першу чергу про це повинні подбати педіатри, які з ними спілкуються.
Олександр Волков зосередив свою увагу на тактиці по недопущенню на територію країни хворих на поліомієліт або носіїв інфекції. Він повідомив, що готується постанова Головного державного санітарного лікаря України, якою санітарні лікарі будуть керуватися у питаннях виїзду (в’їзду) громадян до (з) ендемічних країн. Поки що в області використовується досвід Швеції, проведено семінарські заняття з прикордонною службою, митницею стосовно правил недопущення інфекції на територію області. Створено кабінети щеплень від інфекцій, які визнані ВООЗ як обов’язкові для тих громадян, що від’їжджають до країн, ендемічних по поліомієліту.
Серйозну стурбованість таном специфічної профілактики інфекційних захворювань у минулому році висловила присутнім лікар-епідеміолог з великим досвілом роботи Галина Шевченко. Посилаючись на цитату про «подарунок 20 століття 21-ому, тобто ліквідацію поліомієліту у світі», вона сказала, що сьогоднішня ситуація спростовує надійність цього вислову, так як через негативне ставлення до вакцинації з боку населення, ЗМІ та деяких медиків ми можемо знову опинитися перед проблемою появи, або навіть спалахів інфекційних захворювань, про які ми вже з часом навіть забули. Проте саме завдяки щепленню сьогодні маємо втішні показники з багатьох інфекційних захворювань: кір колись вважався обов’язковим для дитячго віку, а в 2008 році в області був лише один випадок, минулого року — чотири; два випадки краснухи; всього один випадок дифтерії в поточному році (хвора — 34-річна жінка). Прикладів на користь вакцинації багато і тому дивно, що спостерігаєтьсянегативне ставлення до неї як з боку населення, так і деяких медичних працівників, які байдуже ставляться до проблеми профілактики керованих інфекцій. Проте медики працюють теж по-різному. Як позитивний приклад доповідач навела роботу медиків Великомихайлівського району, де щеплення проведено у повному обсязі, як і в попередні роки.
Тему епідеміологічного нагляду за гострими в’ялими паралічами розкрила доцент Лариса Капліна, про лабораторну діагностику поліомієліту повідомила лікар-вірусолог Центральної вірусологічної лабораторії обласної СЕС Нінель Ісакова.
Учасники розширеної апаратної наради УОЗ та медицини катастроф облдержадміністрації і обласної санітарно-епідеміологічної служби задавали запитання доповідачам і отримали відповіді, які значно доповнили уяву про спільні завдання медиків профілактичної та лікувальної ланок щодо небезпеки, пов’язаної з поліомієлітом.

ДОВІДКА
Епідемічний паралітичний поліомієліт — гостре інфекційне захворювання, що може викликати спинномозковий параліч, зумовлений ураженням сірої речовини спинного мозку. Збудником є «дикий» вірус поліомієліту. Джерелом інфекції, як правило, є хвора або безсимптомно перехворіла людина. Зараження найчастіше відбувається при попаданні в рот активного вірусу через забруднені руки та їжу. Механічними переносниками вірусу можуть бути мухи. Запобігання захворюванню у побуті базується на класичних заходах особистої гігієни — часте миття рук, зміна білизни, застосування дезінфікуючих засобів для прибирання поверхонь, вживання доброякісної їжі та води з дотриманням правил гігієни та ін. Основні симптоми захворювання та ознаки: гострий початок захворювання (92%), діарея (20%), параліч тільки кінцівок (95%), параліч кінцівок і дихальних шляхів (4%), параліч кінцівок і обличчя (1%), параліч обличчя (1%). Батьки повинні звертати увагу на будь-які зміни у стані здоров’я дітей. Варто перевірити, чи були діти щеплені проти поліомієліту. Основним профілактичним заходом є специфічна профілактика. Введення в практику вакцин від поліомієліту забезпечило швидке зниження захворюваності, а на багатьох територіях — повну ліквідацію хвороби.