А.Ю.Волянський, ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім.І.І.Мечникова АМН України»

30 листопада у Києві відбулася розширена колегія МОЗ України з тематикою «Епідемічна ситуація з грипу та ГРВІ, заходи щодо її подолання». Були присутні народні депутати України, представники НАН України та АМН України, керівники регіональних УОЗ, головні санітарні лікарі, керівники решти ОДА. Виступи міністра і його заступників залишили враження деякої невпевненості керівництва МОЗ України в правильності та послідовності своїх дій при епідемічній напрузі щодо грипу та ГРВІ. Більш 400 загиблих за місяць в Україні, в той час як у всій Європі з літа загинуло десь біля 1000 осіб — результат, безумовно, незадовільний. Протоколи надання допомоги хворим на пандемічний грип, незважаючи на доповнення від 7 листопада, нагально потребують вдосконалення. Питання термінової лабораторної діагностики на сьогоднішній день теж далеко не вирішено. Незрозуміло, яка ж все-таки частка з 2 мільйонів захворілих на грип та ОРВІ була інфікована саме пандемічним штамом. Всім зрозуміло, що лише своєчасна інформація про лабораторне підтвердження так званого нового грипу дозволяє надання адекватної допомоги та обмеження інфікування осіб, що перебували в контакті з хворим.
З 550 мільйонів гривень, отриманих МОЗ України з травня місяця, використано менше 40%. Надбавки за надурочно відпрацьований час (а це біля 80 мільйонів гривень) лікарі досі не отримали. Голова комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва в своєму виступі звинуватила МОЗ України в тому, що закуплене обладнання для ШВЛ має доволі низькі технічні характеристики. При цьому закуплено за надто високою ціною.
В той час, коли у світі спішно вакцинують контингенти людей високого ризику щодо захворювання на грип новими вакцинами, Україна досі не зареєструвала жодної з них. На колегії розгорнулася палка дискусія між міністром та головним державним санітарним лікарем України з питання означення оптимальних термінів початку протипандемічної вакцинації, однак присутні на колегії керівники медслужби в регіонах так і не отримали чіткої відповіді.
Можна прогнозувати, що в умовах масової відмови населення України від будь яких щеплень, в тому числі і передбачених Національним календарем, так би мовити, обов’язкових, процедура реєстрації також буде заповільнена в часі — 2-4 місяця. Вказане досить небезпечно, адже друга хвиля пандемії передбачається на Україні не пізніше лютого 2010 року, інтенсивність же її суттєво перевищить першу. ВООЗ обіцяє Україні безкоштовну поставку 5 мільйонів доз нової вакцини. Скоріше за все, це буде «Пандерикс» корпорації Глаксо Сміт Кляйн. Постільки питання щеплень як актуальне, так і суперечливе, рахую за доцільне надати деяку інформацію щодо сучасних протигрипозних вакцин в світі. На сьогодні застосовуються для активної профілактики грипу вакцини слідуючих груп: живі (інтраназальні), інактивовані, спліт-вакцини (розщеплені), субодиничні, цільновіріонні, віросомальні.
Вакцини усіх типів з деякими несуттєвими розбіжностями високотехнологічні, високоімуногенні, низькореактогенні. Для конструювання більшості вакцин відносно пандемічного штаму «Каліфорнія» вірус накопичується в курячих ембріонах, по цьому в їх складі присутня незначна кількість (до 1 мкг) овальбуміну при загальній кількості вірусних компонентів від 5 до 15 мкг. Вірусний матеріал для вакцини «Моногрипол-нео» накопичується на культурах клітин. Протигрипозні вакцини включають в собі слідові частки консервантів, антибіотиків і детергентів — а саме: формальдегід, тимеросал, гентаміцин, неоміцин, отоксинол-9, полісорбат-80, цетилтриметиламонію бромід тощо. Інактивовані вакцини взагалі неспроможні викликати захворювання на грип.
Абсолютними протипоказаннями для щеплення є гіперчутливість (алергія) до курячих яєць, вік до 6 місяців, вагітність (перший триместр); відносними —гострі захворювання, загострення хронічних.
Надійний імунітет формується вже через 2-3 тижні після щеплення, по цьому проводити масову вакцинацію бажано що найменше за місяць до початку передбачуваного сезонного підйому захворюваності. Зазвичай в останні роки епідемічний підйом в Україні мав місце в лютому-березні, але пандемічні хвилі можуть виникати у будь-який час. Тому і вакцинацію слід проводити в передбаченні саме того часу, навіть на тлі перевищеного епідпорогу на окремих територіях. В найгіршому випадку (вакцинована людина захворює в день щеплення або на момент щеплення вже знаходиться в інкубаційному періоді) вакцинація не буде ефективною. Ніякого небезпечного накладання вакцинальної реакції на процес перебігу хвороби не трапиться. Якщо ж між моментом щеплення та інфікування буде навіть 2-3 доби, вакцина в змозі в більшості випадків не дати хворобі розвинутися взагалі, забезпечити більш легкий перебіг захворювання, дозволить запобігти можливих ускладнень.
Найбільш важливим і відповідальним на сьогодні для медиків та керівників усіх рангів питанням мені уявляється формування позитивного сприйняття вакцинації спільнотою.
Сумніву не викликає принцип добровільності масових щеплень, але необхідно постійно наполягати на тому, що вакцинація не має альтернативи, це вельми ефективний, безпечний та дешевий спосіб профілактики подальших підйомів захворюваності на грип та ГРВІ, майже єдиний спосіб захисту найбільш уразливих категорій населення від можливих серйозних ускладнень хвороби.