І.П.Ткачик
Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ

Нозокоміальні інфекції (лат. nosoсоmium — лікарня, греч. поsоkоmео — лікарня, доглядати за хворим), незважаючи на високоефективні медичні технології і сучасні антимікробні препарати, залишаються серйозною клінічною проблемою, пов’язаною із збільшенням частоти запальних процесів, важким перебігом основної патології і високою вірогідністю несприятливих результатів лікування пацієнтів.
Визначено об’єктивні чинники, які сприяють поширенню нозокоміальних інфекцій:
• зниження загальної імунорезистентності організма людини в результаті несприятливого екологічного впливу оточуючого середовища;
• широке використання інвазивних лікувально-діагностичних маніпуляцій;
• збільшення контингенту хворих у важкому стані, які потребують реанімації та інтенсивного лікування за наявності значних і довготривалих пошкоджень захисних бар’єрів при травмі, операції, застосуванні штучної вентиляції легень, судинної катетеризації;
• необгрунтоване і безконтрольне використання антибіотиків, довготривала антибіотикопрофілактика, недотримання оптимального режиму антибіотикотерапії зумовлюють селекцію резистентних мікроорганізмів.
За результатами масштабних епідеміологічних досліджень, проведених в різних країнах, в етіологічній структурі нозокоміальних інфекцій домінують умовно-патогенні бактерії — Staphylococcus spp., Enterobacteriaceae, Еnterococcus sрр., Р.аеruginosa. У відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, де інфікування відбувається в 5-10 раз інтенсивніше, ніж в хірургічних та соматичних стаціонарах, а антибіотики призначаються найчастіше, спостерігається найбільш загрозлива ситуація, пов’язана із зниженням ефективності традиційних схем антибіотикотерапії нозокоміальних інфекцій, спричинених резистентними госпітальними штамами.
Майже половина всіх випадків нозокоміальних інфекцій викликана резистентними патогенами, з якими асоціюються найбільша кількість летальних випадків. За показниками летальності нозокоміальні інфекції займають четверте місце в США після патології серцево-судинної системи, злоякісних пухлин та інсультів.
Найбільшого клінічного значення набувають госпітальні штами — метицилінрезистентні стафілококи S.epidermidis (MRSA) та S.aureus (MRSE), Enterobacteriaceae — продуценти бета-лактамаз розширеного спектру (ESBL) —К.рnеumoniе, Е. соlі, Р.mirabilis — та гіперпродуценти хромосомних бета-лактамаз класу С — Enterobacter sрр., Serratia sрр., С.freundii. Останнім часом у пацієнтів відділень реанімації підвищується роль мікроорганізмів-опортуністів: полірезистентних Асіnеtobacter sрр. (А.bаumannіі), Рseudomonas sрр. та грибів Саndіdа (С.аlbicans).
Сьогодні резистентність мікроорганізмів, обумовлюючи неефективність антибіотикотерапії і несприятливий перебіг інфекційних процесів, як свідчить Декларація ВООЗ (2001 р.), становить глобальну проблему для всього людства — загрозу повернення в доантибіотичний період. На сучасному етапі клінічної медицини суттєво підвищується роль мікробіологічних досліджень, які можуть значно покращити профілактику та діагностику нозокоміальних інфекцій, оптимізувати антибіотикотерапію та сприяти стримуванню резистентності.
Як показали результати дослідження SENIC, 32% нозокоміальних інфекцій можна запобігти шляхом впровадження добре організованих протиепідемічних програм, які грунтуються на даних мікробіологічного моніторингу.

...
ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ ПОЛУЧАЮТ ТОЛЬКО ПОДПИСЧИКИ ЖУРНАЛА "ИНФЕКЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ"
Справки по телефонам: (044) 360-43-05, (048) 786-00-17